Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Перепис, -су, м.
1) Копія рукописи.
2) Перепись, ревизія. По оцих переписах, що тоді були, то у нашому селі 700 душ, а тепер не знаю.
Пом'яти, -мну, -мне́ш, гл. Помять. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала.
Товч, -чі, ж.
1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати.
2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив.
Управителька, -ки, ж. Управительница.
