Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя.
Клобучі мн. Валенки.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L.
Нари́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Много разъ отворить и затворить дверь, часто уходить и снова входить, отворяя и затворяя дверь. І коли ти вже нарипаєшся? То з хати, то в хату! 2) Навязаться, привязаться. Чоловік кабана смалив, циган і нарипався: дай та й дай йому м'яса.
Покутянин, -на, м. Житель Покута.
Просвистіти, -щу, -стиш, гл.
1) Просвистѣть.
2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.
