Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлямовий

Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯМОВИЙ"
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Вівсюг, -га, м. и вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. І. 113. Вх. Пч. І. 9.
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. МВ. ІІ. 75. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Котл. Ен. IV. 49., Ум. заможненький. Заможненька була дівчина. Г. Барв. 449.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Піддубовик, -ка, м. Раст. Boletus pachypus Fr. ЗЮЗО. І. 114.
Спичасто нар. Остроконечно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯМОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.