Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розносити

Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Гамірний, -а, -е. Шумный. Желех.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. ЗОЮР. І. 249. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш? Чуб. І. 92.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Услуговувати, -вую, -єш, гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Г. Барв. 327. Він вам услуговує. Пирят. у.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.