Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбійський

Розбійський, -а, -е. Разбойническій. Ой пали, мила, камянії груби, — нехай я нагрію розбійськії груди. Чуб. V. 737.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЙСЬКИЙ"
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру. Желех.
Качанний, -а, -е. Относящійся къ кочню имѣющій кочень. качанна капуста. Капуста, Brassica oleracea L. Var. capitata. Dc. ЗЮЗО. І. 114.
Кришний, -а, -е. = крихкий. Голки кришні. Лебед. у.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Сороківець, сороко́вець, -вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. сорокі́вчик.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБІЙСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.