Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбіль

Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІЛЬ"
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Лю́терський, -а, -е. Лютеранскій. Польський міст, лютерський піст, турецьке набоженство — то все блазенство. Ном. № 8108.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Обертом нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова Обертом іде. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Мнж. 193. Уплавзована нора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.