Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбісоцький

Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІСОЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБІСОЦЬКИЙ"
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш. Сніп. 205.
Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Сич, -ча, м. Птица: сычь. Сичі кукувакають на хаті. Грин. І. 255. Тю, з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Дивиться, як сич на сову. посл. ум. сичик.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБІСОЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.