Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный.
Пацитися, -цюся, -цишся, гл. О свиньѣ: пороситься. Свиня пациться.
Прохолоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»?
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.
