Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обгоряти

Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГОРЯТИ"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл. 1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату. 2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем. Рудч. Ск. І. 213. 3) Выпачкивать, выпачкать.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки. КС. 1887. VI. 482.
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.