Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороситися I

Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСИТИСЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСИТИСЯ I"
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Заїдня́, -ні́, ж. Ссора, грызня. В хаті заїдня, колотнеча: содома піднялась, що й не сказати: Мася з матіррю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Кожушанка, -ки, ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. МВ. І. 92. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Чуб. V. 574. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. Гол. III. 396. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш. К. ЧР. 85.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСИТИСЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.