Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґайдиця

Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДИЦЯ"
Багаття, -тя, с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109.
Вон нар. 1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Ном. № 2256. Або світи, або вон лети. Ном. № 2722. 2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу. Гол. II. 427.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Отопка, -ки, ж. Отопленіе. Вона в нас хату наймала за 9 руб. на год і отопка паша. Пирят. у.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Рантуховий, -а, -е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЙДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.