Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцьков

Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЬКОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЬКОВ"
Вижати Ii Cм. вижинати.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Проскрипіти, -плю́, -пиш, гл. Проскрипѣть.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Ном. № 7681.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦЬКОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.