Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потоля

Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛЯ"
Бутик, -ка, м. Ум. отъ бут.
Гейкання, -ня, с. 1) Произнесете слова гей. 2) Пѣніе пѣсни съ припѣвомъ гей. МУЕ. ІІІ. 39.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Помертвіти, -вію, -єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися. Желех.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Чіхратися, -ра́юся, -єшся, гл. = чухатися. Кінь.... розчав ся чіхрати у тоту яблонь. Драг. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.