Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! У сінях стоїть кіш із борошном. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.