Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхівка

Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Шух. І. 88. Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки. Маркев. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВКА"
Брижуватий, -а, -е. = брижнастий
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Нои. № 1816.
Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Перепитати Cм. перепитувати.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.