Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховина

Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНА"
Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Конст. у.
Захва́льшувати, -шую, -єш, гл. Заплутовать.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає. Макс. (1834), 56.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком. Закр.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво. Желех.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.