Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Ой до мене губерець підсипавсь.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється.
Зашмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Ой у мого молодана біле личко, як у пана. 2) Молодоженъ.
Огудити, -джу, -диш, гл. Охулить, осудить. Не хотять на його й глянуть, а глянуть — огудять.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак.
