Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхівець

Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Дом'Я́ти Cм. доминати.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.
Отчизна, -ни, ж. 1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Санувати, -ну́ю, -єш, гл. = шанувати. Гол. IV. 490.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.