Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхівець

Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Отіпанка, -ки, ж. 1) Оборванная женщина. Зміев. у. 2) = отіпання. Гол. Од. 35.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ. Вх. Лем. 454.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи. Шейк.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
Частка, -ки, ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.