Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.

Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.

Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.

Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.

Обдивитися Cм. обдивлятися.

Позачісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Зачесаться (о многихъ). Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата. Харьк. у.

Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.

Поохолоджувати, -джую, -єш, гл. Охладить (во множествѣ).

Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.

Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Вас. 196. Шух. І. 109, 237. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Kolb. І. 55, 59. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ном. № 1500. Ой піч стоїть на сохах. МУЕ. III. 85. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. Шух. І. 147. 3) Соха. Чуб. II. 83. І соха в землі, і воли в ярмі. Чуб. V. 1118. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Черниг. г. Ум. сішка, сошечка.