Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його.
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. 2) Струпья на головѣ ребенка. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. В тонких білих кошулечках козака водили. Шила кошульку з тонкого рубку.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Дівчина ця виросте, то навилядіє.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у.
2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую.
3) — чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Пана сі не бою, війтом не требую.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду.
