Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верткий

Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТКИЙ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Гру́бний 2, -а, -е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Обіськати Cм. обськавати.
Парост, -та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. паросток, паросточок.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.