Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаховувати

Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОВУВАТИ"
Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати. Мет. 347.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Обшморгнути Cм. обшморгувати.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Серебро, -ра, с. = срібло.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАХОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.