Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід.
Курах, -ха, м. = курій.
Кутати, -таю, -єш, гл.
1) Кутать.
2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей).
3) Успокаивать, усмирять.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Перескакувати, -кую, -єш, сов. в. перескочити, -чу, -чиш, гл. Перескакивать, перескочить, перепрыгнуть. Тече річка невеличка, схочу — перескочу.
Підбілити Cм. підбілювати.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. Славою його уславив, шаною його звеличив.
