Закопи́лити Cм. закопилювати.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus.
Копний, -а, -е. = коповий.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Прописати Cм. прописувати.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Ум. стрибайчичок.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. Хочу цюці.
