Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позостати

Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОСТАТИ"
Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выгребаться, выгресться. 2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Ли́занка, -ки, ж. Кушанье: сваренное молоко съ мукой. Шух. І. 142.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Підкидний, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. Cм. дурень.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.