Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позостати

Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОСТАТИ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Ном. № 5558. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю. К. Дз. 48.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.  
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха. Маркев. 119.
Післанець, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.