Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолити

Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛИТИ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь. Вх. Зн. 49.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Усідати, -даю, -єш, сов. в. усісти, усяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Летить ворон з чужих сторон, на могилі усідає. Гол. І. 96. Не вспів козак Нечай на коника всісти. Лукаш. 110. 2) Обсѣдать, обсѣсть. Гайвороння чисто всіло дерева.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.