Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолочувати

Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОЧУВАТИ"
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Поменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591.
Помілко нар. Мелковато.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.
Трацький, -а, -е. Лѣсопильный. Шух. І. 88.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала. Новомоск. у.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.