Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотіти

Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40.
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.