Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотіти

Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Балабан, -на, м. 1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27. 2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246. 3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).
Безпечний, -а, -е. 1) Безопасный. Безпечна дорога. 2) Вѣрный, несомнѣнный. Як приїдеш звечора — вечеронька безпечная, як приїдеш опівночі — розмовонька сердечная. Чуб. V. 86.
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Дола́годжувати, -джую, -єш, сов. в. дола́годити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Забі́гати, -гаю, -єш, гл. Забѣгать, начать бѣгать. Заворушились, забігали люде.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Особистий, -а, -е. Личный.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.