Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотіти

Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. Н. п. нетерпляча бере́ = нетерпля́чка бере. О. 1862. IX. 27.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. Н. п.
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. ЕЗ. V. 194, 206. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. КС. 1884. VIII. 720. (Зілля) помічне від уроків. МУЕ. III. 47.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Шахран, -ну, м. = шапран. Грин. II. 177.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.