Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиправляти

Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРАВЛЯТИ"
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы. Мнж. 43. Драг. 256.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Зносок, -ска, м. = знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб'яче. Драг. 57.
Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочкаКішечка-мишоловочка. Конст. у.
Намо́тувати, -ту́ю, -єш, сов. в. намота́ти, -та́ю, -єш, гл. Наматывать, намотать. Желех.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. Н. п.
Простугоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Прогремѣть, простучать. Крамарський віз (шляхом) простугонить. МВ. І. 22.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували. Драг. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.