Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепелиця

Перепелиця, -ці, ж. 1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Чуб. V. 474. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі. О. 1862. IX. 114. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65. 3) Родъ игры. Ив. 26. Ум. перепеличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕЛИЦЯ"
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. І. (Правда, 1868, 520).
Кульга, ги́, м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.