Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потонко

Потонко нар. Тонковато.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОНКО"
Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. Ном., стр. 294, № 121.
Облесно нар. = облесливо.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Спросонку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.