Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях.
Копра, -ри, ж. Гной въ глазахъ.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю).
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь.
Шинкарський, -а, -е. Кабацкій.
