Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Боросква, -ви, ж. Абрикосъ.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Обихідка, -ки, ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище!
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.
