Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піддаватися

Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАВАТИСЯ"
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить. Н. Вол. у.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. І. 145.
Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447., Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. І. 15.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Румса, -си, об. = рюмса.
Скількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.