Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? Не корова не наська, а чорноморська. Наських пирогів ляхи не печуть.
Паперець, -рцю, м. = папірець. Сип перець на паперець.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ.
Росталь, -лі, ж. Оттепель.
Скакулець, -льця, м. = скакелюха.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
