Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Ми на тебе злекшимо.
Зубела, -ли, ж. Узда.
Крижатий Cм. крижастий.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака).
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить.