Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько.
Добуди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже!
Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15».
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. ,
