Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Вищезати, -ваю, -єш и вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Воли випрягає, пугу одіймає. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме.
Запи́ти Cм. запивати.
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis.
Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты.
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ.
