Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгребти

Підгребти Cм. підгрібати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГРЕБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГРЕБТИ"
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи. Грин. II. 100.
Освячатися, -чаюся, -єшся
Погрюкувати, -кую, -єш, сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так. Сим. 218.
Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Розорва, -ви, ж. = прірва? в розорву їсть. Жадно ѣстъ. Ном. № 12209.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГРЕБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.