Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгребти

Підгребти Cм. підгрібати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГРЕБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГРЕБТИ"
Дотика́ти I, -ка́ю, -єш, сов. в. доткну́ти, -кну́, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Ном. № 12219. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти. Рудч. Ск. І. 155.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Ном. № 9519. Сокира остра, мотика їй сестра. Ном. № 7995.
Мурави́ний, -а, -е. Муравьиный. мурави́не ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. Хата. 15. Ном. № 3694. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Шевч. 51. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Чуб. III. 118. Ум. роспуттячко. Мет. 303.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГРЕБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.