Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. 2) Бекасъ. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Повсегда, повседа, нар. Всегда.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
Чиркот, -та, м. = омелюх.
