Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркут

Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Нещільно нар. Неплотно.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі. Чуб. І. 280.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Пороспинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розіп'ястися, но во множествѣ. Чого ви пороспиналися на дверях? гріх! Харьк.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Черк. у. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас. Котл. Ен. II. 32.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.