Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлачити

Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИТИ"
Барбуля, -лі, ж. Порода рыбы: mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Примостка, -ки, ж. Прилаженная къ чему либо скамья, прилаженныя къ чему либо подмостки. Харьк. Cм. примістка.
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Хлопча, -чати, с. Маленькій мальчикъ. Cм. хлоп'я. Ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.