Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотіти

Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Білений, -а, -е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім. К. ХП. 15.
Накури́ти Cм. накурювати.
Нахід, -ходу, м. Нашествіе.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать. Ном. № 7731.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.