Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намовка

Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВКА"
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Сотворіння, -ня, с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Угнівити, -влю, -виш, гл. Прогнѣвить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.