Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр...
Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Не засмучуй мене тяжко. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Господь засмутив, Господь и потішить.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Пересваритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться; перессориться.
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Увикати, -ка́ю, -єш, сов. в. уви́кнути, -ну, -неш, гл. = звикати, звикнути. Ввикай Христа сповивати.
