Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має.
Ли́хо, -ха, с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Кожна людина своє лихо носе. Через тебе і я буду у лисі. Хто не знає закохання, той не знає лиха. hа лихо. Ha бѣду. вдарити лихом об землю. Стряхнуть съ себя горе. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. лихом зануди́лось. Охватила сильная тоска. лиха набіжиш. Будетъ тебѣ бѣда. лиха набратись. Испытать горе. Так то й добуть, лиха не набравшись! лихо спіткало. Случилось несчастіе. лихом торгувати. Эксплоатировать несчастіе. 2) Зло. З письменних все лихо встає. Піп людей карає, а сам лихо робить. Лихо коїти. Ум. лишко, лишенько, лишечко. оце ли́шко! Вотъ бѣда! Лишко тяжке! Заграй мені, дуднику, на дуду, — нехай своє лишенько забуду! Ох лишечко! Хтось іде!
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Обіходити, -джу, -диш, сов. в. обійти, -йду, -деш, гл.
1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Я ж тії річеньки та кругом обійшла.
2) Объ одеждѣ: сходиться. Cм. обходити.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.
