Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брудити

Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУДИТИ"
Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. Н. Вол. у. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали. Макс. (1849), 86.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.