Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брувина

Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУВИНА"
Виступці нар. = виступцем.
Джи́гати, -гаю, -єш, одн. в. джигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлестать, хлестнуть, ударять, ударить розгами. 2) Кусать, куснуть (о насѣкомыхъ).
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Заві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. заверті́ти, -верчу́, -ти́ш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. 2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. 2) Cм. єтір. Шух. І. 226.
Затьо́патися, -паюся, -єшся, гл. = задріпатися.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.
Поманячити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. І. 103).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.