Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніцувати

Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІЦУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІЦУВАТИ"
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора. Чуб. VII. 422.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Фарбітки, -ток, ж. мн. Ручныя кружева. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІЦУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.