Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Богданка, -ки, ж. Данная Богомъ. Долю моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо?
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається.
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1.
Приподоблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приподо́битися, -блюся, -бишся, гл.
1) Сдѣлаться угоднымъ. Чим той Лазарь Богу приподобився?
2) Угодничать передъ кѣмъ, подольщаться, подольститься. Приподобляючись (русини) до приятелів ляхів, робились римськими католиками.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик.
