Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Помітувати, -тую, -єш, гл. Бросать. Дрібне листе пописує, там у воду помішує.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки.
Чубак, -ка, м. Свиристель европейскій, Bombycilla garrula.
