Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Дракон огнекрилатий.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Обізвалось два ангела у притворі.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ум. цурпалочок.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Чужої дитини не май за свою. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
