Гу́лі I меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди!
Капа, -пи, ж.
1) Покрывало, попона.
2) Копюшонъ.
3) Капоръ, шапка.
4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи.
Кумедно нар.
1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою.
2) Странно.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Сич, -ча, м. Птица: сычь. Сичі кукувакають на хаті. Тю, з дупла того дуба сич вилетів. Дивиться, як сич на сову. посл. ум. сичик.
Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. 5) Катиться. Точилися вози з гори. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. А тим часом розмова точиться та точиться.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Cм. хворост.
