Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Павлик, -ка, м.
1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки.
2) Кружка глиняная.
3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли.
Перецінювати, -нюю, -єш, сов. в. перецінити, -ню́, -ниш, гл.
1) Переоцѣнивать, переоцѣнить.
2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. На Юра-Івана, на рахманський великдень.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
